Сквер гідності

B травні 2014 року мешканці житлового району Сихів у Львові виступили проти будівництва торговельно-розважального центру на території між 105 та 109 будинками проспекту Червоної Калини. На перших етапах діяльність місцевих жителів та активістів була спрямована проти спорудження торговельного центру. Пізніше, конфлікт між забудовником і мешканцями став причиною початку робіт над облаштуванням території скверу на місці, де планувалося спорудження торговельного центру. У свою чергу, робота зі створення скверу здійснювалася за 4 напрямами: 1) визнання скверу владою; 2) облаштування скверу; 3) планування реконструкції скверу; 4) реалізація плану реконструкції.

За час існування скверу активісти спромоглися в ньому встановити та освятити фігуру Божої Матері, висадити дерева та кущі, встановити 11 лавок та 4 смітники, розпочати проект реконструкції скверу, встановити банер з візуалізації майбутнього вигляду скверу.

Цільові групи: на перших порах – активісти з числа місцевих жителів, журналісти, місцевий осередок “Євромайдану”; на сучасному етапі – ГО «Кращий Сихів» утворена з місцевих активістів, урбан-ініціатива «Група 109», юристи, журналісти, представники місцевих органів влади.

Інструменти досягнення мети: було влаштовано 4 пікети проти забудови скверу, практикувалися відвідування громадянами засідань місцевих рад (в деяких випадках мало місце блокування трибуни), організовувалися громадські слухання з органами місцевого самоврядування із залученням телебачення, направлялися запити до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, приходили на особистий прийом до чиновників та міського голови, була організована робоча група з органами місцевого самоврядування та активістами. Активно  направляли скарги до прокуратури та подавали позовів до суду.

У медійному просторі надзвичайно ефективним було висвітлення проблеми у соціальних мережах. Зокрема, публікація постів про стан речей у сквері на сторінках місцевого та народного депутатів, що представляють цей округ майже завжди давало позитивний результат. До висвітлення питання скверу місцевими активістами неодноразово залучалися місцеві та всеукраїнські засоби масової інформації.

Активним інструментом залучення місцевих жителів до проблеми скверу  стало учасницьке проектування, де кожен житель міг взяти участь у створенні та реалізації роботи над покращенням скверу.  ГО «Кращий Сихів» проводила публічні свята у сквері, в яких  участь міг взяти кожен охочий. Активним учасникам захисту скверу надавалися подяки від громадської організації за активізм та небайдужість до проблем міста. Вдалим інструментом залучення громадян до проблеми стали збори підписів громадян під зверненнями і петиціями до органів влади.

Фінансування і ресурси: станом на початок 2015 року орієнтовна вартість оновлення скверу складала 3 мільйони гривень, тому пошук коштів відбувався за кількома напрямами:

  • Благодійні ініціативи під час публічних свят у сквері (благодійні кошти місцевих жителів);
  • Урбан-ініціатива «Група 109» працювала над ідеєю краудфандингової кампанії для збору коштів на елементи оновленого скверу;
  • ГО «Кращий Сихів» та Інститут міста активно працювали над фандрейзингом (виграні гранти від ПРООН, Національного фонду демократії);
  • Завдяки співпраці ГО «Кращий Сихів» з Сихівською РДА та депутатським корпусом з бюджету розвитку Львова на 2015 рік було виділено 700 тисяч гривень на підготовку технічної документації та заміну мощення скверу;
  • Громадське бюджетування.

Юридичні питання: спочатку активність громадськості була спрямована проти забудови території майбутнього скверу. Після того, як статус скверу став юридично визначеним, діяльність громадськості стала орієнтуватися на  його облаштування.
На етапі боротьби проти забудови, громадські активісти почали серйозну роботу з дослідження юридичних підстав для будівництва торговельно-розважального комплексу на місці скверу. Як виявилося, земля була надана в оренду для будівництва з порушенням чинного законодавства, а в проектній документації замість торговельно-розважального центру була не будівля, а мала архітектурна форма. Боротьба громадськості за надання місцю для забудови статусу скверу була невипадковою, оскільки відповідно до чинного законодавства території скверів не можуть бути надані під забудову.

Наприкінці 2014 року рішенням Львівської міської ради простір перед середньою школою № 98 між будинками 105 та 109 було визнано сквером із приблизними межами і орієнтованою площею 0,361 га.

Сучасний стан: досі триває робота над визначенням та визнанням точних меж скверу. Восьма частина території, яку від початку громадяни намагалися захистити від забудови досі залишається у власності забудовника. Судовий процес триває.

Територія забудови

1

2

Робота над облаштуванням скверу

3

4

5

6

Як виглядає сквер сьогодні

7

Сквер гідності

Чи був матеріал корисним?

Дякуємо Вам за участь в голосуванні!

Comments

comments

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *